Проглядаючи в інтернеті західну пресу за останній тиждень і порівнюючи її з українською (а також з українським телебаченням), я не можу відійти від думки, що, мабуть, країна Україна розташована на Місяці.
Посудіть самі: в українських медіях у центрі уваги є судовий процес над екс-прем'єр-міністром у той час, як в Європі і Північній Америці ця новина якщо й з'являється, то на ве-еликому маргінезі. Натомість весь інформаційний простір насичений публікаціями і аналізом подій в Лондоні.
Чому так?
Звичайно, це не тому, що Європа і Північна Америка перебувають у захопленні від нинішньої влади в Україні. Все набагато простіше: МИ ЇМ НЕЦІКАВІ.
Again: Чому?
Я вирішила зробити опитування серед моїх колег (професорів університетів, письменників і журналістів неукраїнського походження) із західного світу. Я розіслала стандартний лист з різними «шапками» в різні куточки Європи і Північної Америки, навіть не сподіваючись на відповіді.
На моє здивування, я отримала відповідь від кожного. Причому в половині випадків це був не лист, а mini-research.
Я спершу розгубилася, а потім зробила свій мінірісьочь, класифікувавши відповіді і зробивши синтез головних ідей.
Ось що у мене вийшло.
Перше. Судовий процес над екс-прем'єр-міністром – в західному світі тепер дуже поширена процедура. Принаймні дюжина нинішніх ексів і навіть не-ексів проводять частку свого життя в судах. Серед них, якщо Вам невідомо, є ті, кого засудили за некомпетентне управління країною (Ісландія).
Друге. Так, Ви нам були цікаві під час помаранчевої революції. І ми навіть почали відчувати комплекс вини, що протягом століть, подібно до мачухи, недодавали Вам любові, уваги й підтримки. Для нас це був цікавий випадок: помаранчева революція доводила істиність black swan theory (http://en.wikipedia.org/wiki/Black_swan_theory, http://ru.wikipedia.org/wiki/Чёрный_лебедь_(теория)). Однак пройшов час, і ми зрозуміли, що це просто-напросто було банальною боротьбою за владу. А через те, що помаранчева революція виявилася БЕЗРЕЗУЛЬТАТНОЮ (на відміну від «великої жовтневої» і "трояндової"), вона в історії по суті залишиться не революцією, а РЕВОЛЮЦІЙНИМ ШОУ. Тому що нічого не змінилося. І тепер не має значення: хто в цьому винен.
Третє. Ти нам, звичайно, пробач, доктор Гримич, але у Вас, українців, просто манія етноцентризму. Вам здається, що все, що відбувається у Вашій країні є УНІКАЛЬНИМ (особисто я за останній роки зуміла зненавидіти це слово, - МГ). Але насправді Ваша країна є НУДНА і СТАРОМОДНА. Ви – старомодні українці – нам, західному світові, нецікаві.
І ще (четверте): вибач, доктор Гримич, мова йде не про тебе, але Ваша українська етнологія також до нудоти старомодна. І також нам нецікава. Нам цікава Етнологія.
І ось чому нас більше цікавить крах політики мультикультурності в Європі та її успіх в Канаді. Ось чому нам цікавий феномен welfare class (http://www.madisonjournaltoday.com/archives/404-OPINION-Welfare-class-needs-to-learn-self-reliance.html). Ось чому нам цікавий не Ваш екс-прем'єр, а питання: чому в вуличних боях і мародерстві на вулицях Лондона брали участь не лише welfare class, а й донька міліонера, балерина, музиканти і спортсменка, яку готували на роль Посла Олімпіади-2012. Що це? Акт антигламуру чи стадний інстинкт: всі бігли і ми побігли?
Поки Ваша українська політологія, вся в милі, робить свою вдячну справу, Етнологія дивується: чому боротьба за права екс-прем'єра, який/а від цього отримує шалений піар, чому саме вона стоїть в центрі уваги Вашого суспільства, а не низка аварій на шахтах Донбасу з численними людськими жертвами і дійсно людськими трагедіями ? Чому Ви не обурюєтеся, що порушені права цих людей? Чому не обговорюється головне право громадянина - право на життя? (Вже не кажучи, про право на цивілізоване життя).
Знаєте, чому? Тому що Ви самі вважаєте (хоча й не говорите це вголос) цих людей бидлом. Вам життя Толіка, Наташки, дяді Сірьожі і баби Каті нецікаве.
Ви всі хочете бачити красиву і водночас драматичну псевдоелітну картинку, яка, як за голівудівським сценарієм, має відомий кінець.
За це Етнологія зневажає політологію.
А колись таки станеться в Україні те, що зараз відбувається в Лондоні: Толік, Наташка, дядя Сірьожа і баба Катя, а ще донька олігарха, музикант і член олімпійської збірної вийдуть на вулиці Києва і влаштують дебош з мародерством. Без причини. Просто так. Як акт антимажоризму. Або за стадним інстинктом.
Але це буде через кілька років. І на той час це вже стане старомодним. І знову не цікавим ні Європі, ні Північній Америці.
No comments:
Post a Comment